Сер
22
Аристократія людського духу
лежить у основі правди людського
життя на землі.
( з невимовного)
Одвічна Січ сьогодні це центр боротьби людини за своє гідне становище у світі. Де та надія давно вже втрачена разом із вірою в те справжнє, щасливе майбуття гідного способу людського життя у цьому світі. Але так було не завжди. Якщо заглянути у витоки самої автентичної культури Русів, то там у глибині постає дивовижне мистецтво їх сроднього життя в світлі цілісного світу. Саме про це говорить давній запис до кириличного письма, який знаходимо у ризах, рунічних записах давніх русів. Що стояло у центрі вірувань ще полабських слов’ян з Аркону, де знаходимо буквальне: “ Життя людське є існуванням людини у поєднанні знання сущого з її розумом, у освяченні світлом Неба“ .
Як тут не згадати Платона з його відомим свідченням: “ Щоб зробити миследіяльність сродньою Небу багато чого потрібно зрозуміти через її причетність до Єдиного “. Це і є те саме Єдине суще, що тільки одне має справжній зміст, як за кардиналом Римо – католицької церкви Миколою Кузанським вже у наші часи.
Виходить головна задача, що стоїть перед людиною це пізнати світ і себе в ньому, і це є шляхом до омріяного щастя жити в цьому світі. У який спосіб це досягалося? Відповідь знаходимо у тих же ризах – рунах до кириличного письма давніх полабських Русів: “ Буття щасливе як добро, що здобувається тобою у поєднанні сущого з твоєю совістю“. Ось звідси і постає та лицарська культура, яка панувала у полабських слов’ян, які своїм духом і запліднили Київську Русь. Де переважно племінні роди київських земель і постали єдиним цілим у тому духовному заплідненні. Бо сама назва Рус бере своє походження від Ругів, про яких говорили у ті часи Руг – се, з чого з часом і вийшла Рус та і сама назва країни – Русь.
Територія полабських слов’ян Ругів в межах острова Руян та мису Аркон була місцем паломничества воїнів – дружинників з земель Середнього Подніпров’я, де вони набиралися гарту та лицарської звитяги. Яку потім несли у Русь. Саме цю культуру світового лицарства знаходимо вже у Святослава Хороброго, у його зверненні до супротивника: “ Іду на ви”. Мабуть тому Ярослав Мудрий і притримувався тісного союзу з тим джерелом лицарської звитяги, яке несли у собі слов’яни з Аркону.
Отже пробудження людського духу від початку було тим головним, що стояло за тією державністю Руси, поєднаної у одне цілісне запровадження у звичаєвій лицарській культурі.
Саме ця культура пробудженого духу людини панувала і на Січі, вже у козацькому січовому товаристві, де за свідченням Олеся Бердника панував втаємничений дух характерництва. Виходить, що Одвічна Січ є тим духом України – Руси, що і сьогодні лежить у відродженні нації та державності в країні. Головна поєднуюча ідея козацького лицарства якої, постає у високо піднятій гетьманській булаві над головою. На цій самій лицарській культурі, де панує честь, совість, порядність та висока гідність і збудована об’єднана сьогодні Європа. І саме через це Україна де козацькому роду таки нема переводу і належить саме європейській культурі, а не ідеології азійської артілі з якою сьогодні бореться. Чому? Мабуть тому, що правда людського життя походить від причинної правди цілісного світу в якому саме і панує її дух. Тому прозріння своєї сакральної сутності, це та основа, що сьогодні поєднує людство у одне ціле. І в якому архаїзм поверхневих ідеологій викреслює все те з людського життя, заводячи людство у світову кризу. Тому головна задача сьогодення пізнати світ і себе в ньому, що і є шляхом щасливого майбуття на цьому світі. Знову ж таки чому? “Пізнати самого себе – означає пізнати істину, стати на шлях її пізнання”, – знаходимо у визначного російського філософа Володимира Сергійовича Соловйова. Дуже недоречно забутого росіянами сьогодні.
Саме тому з вище приведеного слідує, що платформа української Одвічної Січі у новому відродженні характерництва в Україні, є тією ідеологічною основою, яка як і в давні часи здатна поєднати Русів у одне ціле, прибираючи будь які недоречні конфлікти існуючі сьогодні на територіях слов’янства. Головна умова миру стоїть саме за цим.