Все, що буде проголошено нижче потребує навчання, саме того навчання про яке говорить наш великий кобзар Тарас Шевченко у відомому своєму вислові:”Як би ви вчились так як треба”. Чому потрібно вчитись і як це зробити “як треба“, виникає питання? Відповідь на це вкрай важливе для сучасного українства питання дав у свій час Конфуцій.
“Коли йдуть до людяності, але не хочуть вчитися істинному, то ця омана веде до нерозважливості.
Коли прагнуть проявити свій розум, але не хочуть знати істинне, то ця недоречність веде до зухвалості.
Коли прагнуть стати правдивими, але не хочуть вчитися, то ця омана приносить тільки шкоду.
Коли прагнуть до прямоти, але не хочуть вчитися, то це веде до брутальності.
Коли прагнуть бути відважними, але не хочуть вчитися, то це веде до розбрату.
Коли прагнуть непохитності, але не хочуть вчитися, то ця омана приведе до нерозсудливості та божевілля у вчинках. “
Майже те саме зауважує великий російський філософ Соловйов: “Мало бути просто талановитим чі ерудованим. Щоб, наприклад, пропалити отвір склом, потрібно ще знати відстань від джерела світла до предмета. Внутрішня калібровка – це те, чого полишені багато хто з поміж інтелектуалів “
Ця внутрішня калібровка стає можливою у відстройці чуття – бачення що до причинної правди світу на внутрішнім плані. Саме про це знання – бачення і говорить Конфуцій у вище згаданім. У супраментальній психології це відповідні кроки до розкриття людської справжності. Ось ці кроки.
1.Включення третьої сигнальної системи у світосприйнятті, поновлення онтологічного статусу своєї справжності у дотику до цілісного аспекту світу.
2. Зупинка внутрішнього діалогу у переході на іншу систему світосприйняття. Вихід з фіксуючої уваги у зовнішньому світосприйнятті.
3. Набуття стану тут і зараз, в цю виділену мить часу. Стан волі у нестаціонарнім просторі часі.
4. Інтуїтивно образне мислення. Перехід від логіко аналітичної діяльності до прямого, невербалізованого сприйняття причинної правди світової цілісності.
5. Гармонійна поєднаність з природним довкіллям. Миследіяльність як засіб спорідненого життя з природною етикою цілісного світу.
6. Творчий підхід до свого життя в усвідомленні його причинної взаємопов’язаності з природною етикою цілісного світу.
7. Набуття своєї цілісності та справжності. Оволодіння техніками переходу до інших просторово – часових вимірів.
Природознавство у ціліснім світосприйнятті.
(Науковий підхід у метафізичнім просторі)
Супраментальна психологія, як психологія поєднання зовнішнього та внутрішнього світів спирається у метафізиці на узагальнені підходи. Таких підходів наліковується рівно сім.
1. Природа та матерія розвиваються завдяки непроявленому, надприродному з чого формуються закони проявленого світу.
2. Первісні усвідомлення психологічних явищ у непроявленому цілому, лежать у основі людської самосвідомості у поширеному світосприйнятті.
3. Цілеспрямована діяльність людини містить у собі усвідомлені знання про внутрішній та зовнішній світи, у поєднанні яких народжується команда наміру на усвідомлену дію.
4. Самоусвідомлення свого Я назовні походить від самоусвідомлення свого Я на внутрішнім, ментальнім плані.
5. Цілісна сенсорна організація справжньої людини походить від її образного втілення на рівні цілісної організації світу на внутрішнім плані.
6. Основою цілісного сенсорного сприйняття світу є її супраментальний план, він є витоком її невербалізованого перед знання. Яке назовні об’єктивізується діяльністю головного мозку.
7. Свідомість людини містить у собі знання про оточуючий світ на рівні його причинної організації, які назовні стають поведінковими рефлексіями.
“Зовсім нове природознавство стоїть за цим всім“, – скаже нам обізнаний читач і буде правий. В цьому світі, щоб насправді в ньому бути, потрібно знати входячи в знання, а не стояти осторонь нього.