Життя щасливе коли воно
погоджено зі своєю
природою.
(Сенека)
Як відомо, чотири благородні істини буддизму проголошують вихід людини з тієї життєвої скрути в яку вона потрапляє по своєму народженні. В буддизмі проголошується, що сама людина є носієм тих негараздів у житті через свою невірну постановку в житті. І це є вірним і з точки зору супраментальної психології, що отримала свій розвиток в наші часи. Так чотири благородні істини буддизму констатують:
- В світі існує страждання ( мука божа, як за оріями).
- Причина страждань у людських бажаннях стверджується у буддизмі. (У оріїв мука божа полягає в упередженості людській у суто зовнішнім світосприйнятті).
- Щоб припинити страждання потрібно припинити будь яке устрімлення, говорить третя благородна істина. ( Для припинення життя у “муці божій” потрібно перейти на внутрішнє сприйняття “голого Ока”, запевняють орії).
- Четвертою благородною істиною в буддизмі виступає восьмирічний шлях виходу із страждань.
(Головною ж умовою припинення страждань у “муці божій” у оріїв є отримання людиною волі, що панує на волі ж.)
Восьмирічний шлях у буддизмі пропагує мати:
- Правільні погляди
- Правільні наміри.
- Правільну мову.
- Правільну поведінку.
- Правільні засоби існування.
- Правільні зусилля.
- Правільні думки.
- Правільне зосередження.
Якщо вдуматись, то це і є шлях людини знання з точки зору супраментальної, божої психології, як за Шри Ауробіндо. Різниця полягає тільки в шляхах досягнення сподіваного.
Означений восьмирічний шлях у супаментальній психології може виглядати так:
- Духовне бачення у переході світосприйняття на внутрішній план за антропологічну межу.
- Вірні, узгоджені з Небом цілісності наміри.
- Усвідомлення своєї справжності у поєднанні з цілісним планом.
- Життя, як слідування причинній правді цілого.
- Вірні рішення, що приходять, як вісті Неба.
- Вірні, узгоджені вчинки та кроки у житті.
- Сродня миследіяльність у намірі другої уваги.
- Стан поєднаності з цілісним аспектом світу.
Щастя в житті у зосередженні на шляху своєї сповіданої долі.
Як бачимо, супраментальна психологія, оперта на культурологічні досягнення оріїв, продвинулась вперед у методах та засобах звільнення людини з рабства божого на землі. Через що вона може опановуватись у реальному житті кожною пересічною людиною. Щоб прийти до своєї остаточної свободи людині не вистачало другого крила, саме того, що занурене у світ непроявленого. Саме там крилася та сила, що здатна відчинити двері людству до світового загалу.
Що то за сила, виникає питання?
Це та сама сила системних змін, що приймає безпосередню участь у змінній добовій активності органів фізичного тіла. Що кожні дві години через резонансні цепи підключаються до вселенських енергій причинного поля цілісності, як за Перепиліціним.
Тобто, кожні дві години змінюючи горизонти в цілісності в межах фізичного тіла, на яких і завдячуючи яким функціонують системи внутрішніх органів. Виходить кожна людина цією системною, все перетворюючою силою апріорі володіє, але в межах свого фізичного тіла.
Антропоморфно змінюючи фізичне тіло у ментальнім образі, наші пращури навчились, порушуючи тим внутрішній баланс енергій, виводити дію цієї сили назовні. Так виникли антропоморфні образи трипільської пластики та пізніші образи Перуна, Мокоші, Велеса, Дани та інших.
Подальший розвиток абстрагованого мислення , з зануренням дослідника на рівень ментального плану за антропологічну межу, дозволив продукувати цю силу у так званій сродній миследіяльності. Так системно перетворююча сила, яка панувала в межах просторово – часового пакета хвильових збурень в цілісності та відповідно в людському організмі, стала приступною і у повсякденній діяльності людини. В якій з’явилася можливість безпосереднього впливу на перебіг подій у зовнішньому. Ця континуальна сила і зробила людину творцем своєї власної долі на зовнішньому плані життя. Побачивши саме це, Григорій Сковорода і знайшов можливим зауважити:”Справжня людина і Бог є одне “, маючи на увазі ту божу, всеперетворюючу силу, якою починала володіти справжня людина.
Запускається подібна сила у образній миследіяльності людини купно з цілісним аспектом світу, активною часткою якого вона і стає. Усвідомлюючи саме це Ісус Із Назарета і назвав таку людину Сином Божим, підтверджуючи давнє вірування відтворення людини по образу і подобі того, хто стоїть за гармонією Цілісності у довколишнім світі.
З того переліку концептуальних положень становлення людини у своїй справжності у супраментальній психології, приведеного вище, завжди поставав лицарський життєвий кодекс. Через який людині і ставала приступною та духовна сила та звитяга. Коротка версія такого кодексу проголошувалася так:
Душу – Богу, життя – Вітчизні, серце – людям, честь -нікому.
Цей кодекс ставав частиною Отчого закону, що регламентував світське життя соціуму, в якому почав панувати закон живої етики. Варіантом того закону у супраментальній психології може бути наступне:
- Жити тут і зараз, жити на волі. “В житті потрібно бути”, – як за характерницьким заповітом.
- У житті на волі слід притримуватись закону слідування.
- Мати міру по волі і по вірі.
- Спиратись на знання, що приходить через інтуїтивне сприйняття на волі.
- Триматися у житті божої, супраментальної межі, в якій панує людська справжність.
- Мати чистоту та не забрудненість усвідомлень.
- Знати головну мету і слідувати за нею в житті.
- Не йти проти совісті та честі, не порушувати балансу сили людини і світу. “Честь це зовнішня совість, а совість це внутрішня честь”, – за Шопенгауером.
- Пам’ятати, що все старе і пережите повертається, але у новій якості. Людина живе у причино зумовленому світі.
- У балансі між чорним та білим, добром та злом, правди чі не правди триматися шляху, що йде всередині, де все те не має свого місця.
На тому і поставала нація у відповідності тому закону, який усвідомлювався у адаптації до патерну умов ареалу проживання.
“Виходить так, що цілісна людина переходить від пасивного життя до його активної фази у контакті з цілісним аспектом світу”, – можемо почути зауваження нашого читача. В тій активній фазі у сполученні з цілим живе все природне довкілля, засвідчимо ми йому. Тільки людина постійно випадала з того процесу наполегливо створюючи свій надуманий світ у живому світі. Що і є причиною всих її нещасть, якщо вірити тому самому буддизму наприклад. Та зрештою всім близьким до нього віровченням Сходу.
Щасти Вам.