Сторінка Василя Чумаченка

1. Хто такі характерники?
Звичайні люди, але володіючі однією особливістю, вони у своєму повсякденному житті можуть орієнтуватися на те знання, яке отримують через дотик до тонкої основи світу через ввімкнуту так звану третю сигнальну систему. Від чого можуть бездоганно точно орієнтуватися у житті маючи вже уявлення про те які можливості лежать в цілісності на ноуменальному плані. Їх життя стає слідуванням тому можливому, що лежить в цілому, а тому маючим щасливе майбуття. Поєднуючись з причинною правдою цілого, вони отримують силу, яка має, як і у довколишній природі всеперетворюючий характер. Таку характерницьку вправність підмічено в рядках народної пісні:сидить козак в кобзу грає, що задума – все те має “.
2. Що таке цілісність світу?
Первинне узгоджене світове, передподійне поле існуюче на тонкоєнергетичному плані завдяки руху форми організуючій його простір. Цей план, який у давніх слов’ян отримав назву світової Прави, є законотворчим для всього, що має свій розвиток на зовнішньому плані. Тому тут відбувається передподійне, що до нашого плану, моделювання життя, яке як існуючу можливість впровадження події, може фіксувати людина з поширеним сприйняттям світу. Звідси походить знання сущого давніми оріями та пізніше знання істинного їх послідовниками у козацтві.
3. Що таке ведизм і чим він відрізняється від знання сущого?
Відати, у перекладі, має значення бачити і від того знати. Тому майже нічим, коли не говорити при цьому про давні записи відомі як Веди. Де вже у міфологічній формі є намагання передати осягнення знання сущого тими, хто таку здібність вже втратив.
4. Хто такі арії і чому до них останнім часом приєднують давнє населення Нижнього Подніпров’я?
Була така країна у давній історії Індії і вона мала назву Арьяварта. Населення цієї країни відносили до аріїв, бо невідомо як вони самі себе називали насправді. Тобто арії це цілком зовнішня назва ще і через те, що аріями у давнину ще називали населення північно – західної частини Ірану. Термінологічно слово арій може мати походження від терміну ар’я, що має значення пробудженої душі. Якщо про населення Нижнього Подніпров’я говорити з цієї точки зору, маючи на увазі зокрема трипільську культуру, то назва виглядає цілком вірогідною. Але знову ж таки підкреслимо це зовнішня назва, бо невідомо як вони самі себе насправді називали. Якщо говорити про давнього бога слов’ян Ора, що відстроював їх як етнічну самість на терені Нижнього Подніпров’я, то це були орії. В самому терміні – руси криється дуже давня назва населення низу Дніпра руги, що мали свою країну Ругію і були гілкою кельтської культури бо мали такі самі священні діброви по обох сторонах Дніпра як і кельтські жерці друїди. Звідки тоді виникла назва руси? У давнину просто так говорили Руг – се, гора – се, озеро – се, людина – се. У подальшій історії у самоназві руг – се зникло глухе ге, від чого стали найменуватись Русе або Рус. І це не дуже важливе питання як вони іменуються, якщо йдеться про зовнішнє усвідомлення, але коли ви пробуєте увійти у пантеон знань якими володіли вони, це набуває вкрай важливого значення. Бо самоназва то є вихідна точка їх сакрального внутрішнього знання, яке вони виробляли у поєднанні з патерн умовами ареалу свого проживання.
5. Що то за шляхи які пролягають в житті кожного і ведуть його до висот пробудженого духу, за твердженням езотеричної науки?
Такий шлях не треба шукати десь, бо він у кожного під ногами. Ось включення в нього та слідування йому складає проблему, через пануючого на сьогодні вкрай звуженого світосприйняття. А сам шлях це не що інше як слідування причинній правді життя, або знанню істинного про яке ми говорили вище. Як стає зрозумілим без дотику до цілісної основи світу, опанованого оріями, ця справа стає неможливою.
6. Який вік людина може насправді мати на Землі?
Значно довший а ніж той, що маємо зараз. Але справа тут не в самому віці. Для людини, що йде до висот свого духу, цього віку повинно бути достатньо, щоб у повному усвідомленні зробити самостійний перехід до інших площин буття, бо духовно розвинута людина переростає план свого народження і тому не може довго на ньому знаходитись. Вібрації такої особистості вже потребують більш високих планів. Ці переходи для нас на сьогодні мають характер якогось дива, тоді як в давні часи, що видно з ритуального розпису Трипілля, це було бажаним для кожної особистості явищем. Вся культура того часу була вибудувана за для досягнення цього на протязі життя.
7. Що насправді стоїть за безкінцевістю на яку сьогодні спирається наше природознавство?
Макс Планк, що був головним розробником квантової теорії, називав це поняття дурною безкінцевістю. Справді, якщо спиратись на квантовий континуальний перерозподіл простору, то всякий процес у ньому кінець кінцем набуває нової якості через квантовий перехід, де та безкінцевість зникає. Про безкінцевість у науці заговорили коли дійшли краю у своєму описі процесів наближених до означеного вище переходу. До кінця усвідомити який заважало звужене світосприйняття самих науковців, бо ті нові якості, на означенім вище переході, часом набували зовсім фантастичного з їх погляду виразу. З тої самої причини існує неприйняття офіційною наукою давньої езотеричної науки про яку ми говорили вище, бо вона не вкладається в існуючий на сьогодні світогляд. Накопичення знання тут йде до відповідного рівня і закінчується переходом у інший план свідомості. В кінці все це завершується набуттям поширеного сприйняття дійсності, де накопичене знання отримує зовсім інакше прочитання і вже не являє з себе будь якої проблеми.
8. Чому характерницьке знання пішло у небуття як і давні знанні наших пращурів?
Чому у небуття, вся культура титульного етносу України стоїть на цьому вже у вигляді так званих звичаєвостей, сама ментальність народу у глибині свого сакралу утримує те знання у неявній формі, вже у вигляді наприклад неустанного пошуку правди істини на цім світі. Тобто вектор залишився той самий як і в давні часи, що ідентифікує нас як прямих спадкоємців того знання і тих культурних надбань які мали наші пращури. Чому немає прямого широкого усвідомлення тих знань? На це існує декілька точок зору в які входить і вплив так званої шостої Калі Юги – періоду у розвитку близького Всесвіту, коли енергетичні плани стають слабко означеними. І їх потуги не вистачає для пробудження відповідного усвідомлення в людині. В езотериці все це має місце але не є головною причиною. Давні знання мали надзвичайну глибину проникнення у невимовне, але їх термінологічне, образно – понятійне осмислення у багатьох випадках бажано було бути кращим. Бо нерозвиненість образного мислення з часом надавало давнім культам надзвичайної жорстокості, яка припиняла саму нитку знову народжуваного життя, яке з відомої причини не могло одразу вписатися у ті надтонкі правила, що вироблялися в тій чі іншій культурі. Тому мабуть потрібен був період суто технічного розвитку, в якому б відбулося необхідне становлення високої евристичної стелі абстрагованого мислення, в якому надтонкі процеси, що йдуть у слабкій метриці, отримали б своє адекватне прочитання.
Ясна річ, що в такі періоди страждають культури, що стоять на інтуітивно образнім сприйнятті світу. Майже ідеальним зразком в цьому плані є культура українців, що перенесла на собі все лихоліття цієї пори зберігши в собі глибину брахманського тримірного світоусвідомлення.
Якщо говорити про відсутність будь яких писемних пам’яток орійської доби, то тут вочевидь проглядає ворожий до орійської культури промисел. Бо все, що не вміщалося у звужене сприйняття світу винищувалося, бо було незрозумілим і несло загрозу пануючому ладу. Мабуть через те, що накопичення всіляких багатств та маєтностей не обов’язково вело за собою відповідний високий стан свідомості його власникам, скоріше навпаки.
9. Що насправді стоїть за обраністю того чи іншого народу або нації?
Не існує в світі не обраного народу до якого в той чи інший час не приходив би хтось з потойбічча. Так звані палеоконтакти були в давній історії народу майя, були вони у ацтеків, у народів Полінезії, в Месопотамії, в японців та китайців не говорячи вже про Тібет. Ці сутності Неба, що приходили до того чи іншого народу, допомагали налагоджувати їх життя, складаючи для цього відповідні заповіти та навчаючи необхідному ремеслу. У нас на Нижнім Подніпров’ї такою сутністю, як це витікає з археологічних даних та досліджень написів з близького сходу у мові русів, включаючи донедавна перекладений рукопис оріїв, відомий в світі як рукопис Войнича, був Ор. Знання сущого, якому він навчав слов’ян, лягло зрештою в основу на сьогодні пануючої індоєвропейської культури.
З означеного вище слідує, що по великому рахунку життя на землі завжди було під наглядом Неба, про що прямо говориться в архівному документі пори оріїв. Тому коли в виникаючих сварках та протиріччях хтось шукає своє рішення, то завжди треба пам’ятати, що не тільки ми приймаємо відповідні рішення та проводимо їх до життя на Землі, особливо в період Калі юги що, слава богу, вже минає. У всьому треба мати край, за який заходити непотрібно, бо всі ми так чи інакше визнаємо існування вищої сили, що стоїть за цим усім.
10. Чому землі Нижнього Подніпров’я отримали зрештою назву Україна?
Цьому існує декілька версій, але найбільш вірогідною з них треба вважати ту, яку приймає автохтонне населення, або титульний етнос, що проживає на цій землі, бо кому як не йому знати, чого він так свою країну називає. По перше у всьому слов’янському світі широко відомо що термін країна має під собою одне тлумачення, яке тільки у нашого близького сусіда означається терміном страна. По друге, у нас часто кажуть не Україна а Вкраїна, що від давнього часу мало значення родової землі, або тієї землі, що переходить у спадок. Коли розуміти, що з тим спадком переходив і Стіл, тобто князівство, тоді стає зрозумілим чого саме Україна. Бо це спадкоємна земля Київських князів що ідентифікувала їх як таких. І зрозуміло чому такі напади йдуть останнім часом на цей термін, бо неможливо називати себе русичем не маючи своєї тепер вже історичної спадщини на цій землі. Велич Київської Руси – України до цих пір не дає комусь спокійно жити та проводити різного роду політичні чі культурологічні інтервенції. Треба пам’ятати, що слов’янське світоуявлення дуже далеке від панмонголізму, бо це завжди був внутрішній шлях розвитку, якому зовсім не потрібно було якихось великих чужих земель, потрібна була тільки своя рідна. Адаптація до патерну умов якої вмикало цілісне сприйняття світу і це було головне багатство яким тут володіла людина.
11. Яке значення має запорізька Січ та козацтво в Україні?
Ще за часів Трипілля хліборобській общині треба було боронитися від ватаг зайд з великих Азійських просторів. Вони, як і по сьогодні, приходили сюди за здобутком. Справа не в тім численні вони були чи ні, для злодійської справи великої чисельності непотрібно, то був завжди швидкий набіг порівняно невеликих загонів. Ніколи не відомо було коли і де те могло відбутися. Тому і постала Січ, як засіб оборони від того злодійства, яка була постійно наготові для будь якої відсічі. Ті, хто постійно жив на Січі, стали з часом називати себе козаками обираючи лицарський чин від того спадкоємного чуперу – кошаки, що виголювався на голові. То дуже давня лицарська традиція світу від якої вочевидь веде своє походження сам термін – козак.
12. Що таке звичай та звичаєвість в Україні?
Взяте із самого життя ритуалізоване дійство дозволяюче людині жити в дотику до того істинного, що панує на ціліснім плані світу. Звичаєвості, через осягнення закону у середині, регулюють людську діяльність на зовнішньому плані, що до її адекватності світовому плину подій на плані цілісності. Це дозволяло людині приймати вірні та доцільні рішення в своєму житті не протиставляючи їх силам природи. Жити в істині, як про це говорили в давні часи, є найважливішим для хліборобської праці, бо без цього не можливо отримати як стійкого врожаю так і свого щасливого життя на землі. З втратою знання, яке слідувало з того внутрішнього закону, а разом із ним дотику до сущого, звичаєвість виродилась у міфологію, яка породила не маючу нічого спільного з життям високу духовність. Саме від цього бере свій початок період в історії України, що зветься руїною, бо твердий грунт правди істини під ногами було втрачено.