Сторінка Василя Чумаченка

Не усі ви є. Пусто ви живете і пуста ваша совість божа.

( орії, рукопис Войнича)

Гуцули стверджують, що коли нахилитись до поверхні води будь якого струмочка на заводі чі поверхні озера, то там можливо побачити інший світ, що є відображенням світу зовнішнього. То і є світ рахманів де вони живуть, запевняють гуцули. Справді, чим те відображення у воді відрізняється від того світу, який існує назовні? Справа в тому, що вода у тому відображенні знімає ту ілюзію наших уявлень, які панують назовні у нашому конформізмі. Де все носить у собі узагальнену назву. Ми говоримо це півень, це дерево, це людина, це Сонце або ж Місяць не замислюючись над тим, що всього цього насправді не має, не існує в природі. Там є конкретний півень, конкретне дерево, конкретне Сонце та Місяць, як би ми все це не називали ще якось інакше. Ми не тримаємо все те на своєму чуттєвому контакті, тому все довколишнє існує відсторонено від нас. Від чого живемо в світі ілюзії, що відгороджує нас від істинного, живого  світу. З втратою  духовного бачення у технічний вік, ми той чуттєвий контакт загубили і можемо лише споглядати форму  природних об’єктів, існуючу у нашому природознавчому аналізі назовні. Надаючи їм відстороненої назви, опертої на суто зовнішнє враження.

Наслідком цього стала наша безпорадність у цілковитій відгородженості від живого, цілісного світу. Від того постали одвічні питання, що робити далі в цьому світі, бути чі не бути тому чі іншому нашому рішенню або запровадженню.

Природа в нашому довкіллі живе у поєднанні у одне гармонійне ціле у причинно пов’язаному світі. Людина ж сьогодні випадає з нього через свою цілком зовнішню орієнтацію, констатуємо ми. Наслідком цього є коротке життя у “муці божій”, з безліччу помилок та хвороб і зовсім віддаленим від щастя життям. Ми весь час проходимо мимо того, що несе у собі справжнє життя відображене у  воді того струмочка, у світі рахманів, як за переконанням гуцулів. Тому і обертаємось у колесі Сансари за  уявленням Сходу, де весь час наступаємо на одні і ті ж граблі. Тому постає нагальна потреба повернення до того справжнього світу. Ось який вихід з цього пропонує великий адепт Сходу Крішнамурті:

 “  Забудьте все, що ви знаєте про себе, забудьте все, що ви коли небуть думали про себе. Почніть так, як будто ви нічого не знаєте про цей світ взагалі. Ваш розум не здатен мислити не пов’язано, він не здатен побачити цілісність життя через свій абстрагований аналіз. Людський інтелект звик все розділяти на фрагменти, кваліфікувати та оцінювати, через що  втрачається сприйняття чистої реальності”, – запевняє Крішнамурті.

 Чому, так кардинально він стверджував, виникає питання?

Тому що, як на його думку:  “ Мислення завжди обмежене колишнім досвідом, знаннями та пам’яттю. Тому мислячий розум не може відкрити щось абсолютно нове чи істинне “.

Що в решті решт він констатує?

“Я стверджую, що істина – це земля, на якій не має доріг, і ви не можете наблизитись до неї ніяким шляхом, ні через якусь релігію, ні через якусь секту чі природознавство“. Яке кардинал римо католицької церкви  Микола Кузанський  називав вченим незнанням.

І що ж з цього, запитаємо ми знову у Крішнамурті?

 І отримаємо досить дивну відповідь: “ Щастя – дивне явище: воно приходить, коли ви його не шукаєте. Коли не прикладаєте зусиль, щоб бути щасливим. От тоді несподівано, таємничим образом щастя приходить, народжуючись з чистоти, з краси буття“. Невід’ємною часткою якого людина і стає, доповнимо ми його.

Як, який шлях веде до цього, одразу ж виникає у нас питання?

 Колись це питання у свій час було поставлено старому, характерницького роду козаку, він, посміхнувшись у вуса, відповів:  “А ви подивіться на світ через свої руки, ваше тіло на тому внутрішньому просторі бачить і чує. То і живіть в тому, бо по великому рахунку воно з того світу ніколи і не виходило, зберігаючи від того свою єдність“.

Тоді чим є той чуттєвий досвід у нашому сприйнятті світу про який говорить Крішнамурті та той старий козак, одразу ж виникає питання?

І тут стає потрібним наш крок за ту межу ілюзії, що огортає нас в житті. Як його здійснити? Адже ми знаємо, що той світ поруч з нами. Ви можете вийти на прогулянку до лісу чі до скель, фіксуючи свою увагу на антропоморфних, гротескних природних формах до яких у вас немає назви. Цей світ вам малознайомий, тому не викликає у вас ніяких  пов’язаних з ним прямих асоціацій. Поступово у тих мандрах незнайомим світом полуда спадає з ваших очей і ви потрапляєте на волю, де світ ледь помітно змінюється перед вами і ви в ньому раптом починаєте знати. Вже утримуючи довкілля на виниклому чуттєвому зв’язку. Найперше, що приходить, це той вихід з життєвої ситуації, якого ви довго шукали. І ви починаєте знати, як те розрішити. І це рішення зовсім не потребує від вас якихось зусиль, бо все те природно входить у ваше життя. Подібний досвід, опанований вами, веде до вашого нового розсуду, де ви припиняєте приймати будь які рішення, вже знаючи, що воно, те рішення, неодмінно прийде і буде зовсім новим кроком на шляху вашого життя.

Такий перехід, що зветься у науковій езотериці портальним переходом, ще утримують в собі так звані місця сили. Ті портальні переходи, трапляються  на деяких картинах видатних майстрів. Наприклад, цю таємницю утримує в собі відома картина Мони Лізи Леонардо да Вінчі та картина козака Мамая художника Васнецова. Той перехід відкривається в них на полотні, коли на деякий час просто зосередити нерухому увагу на їх образі.

Що знали, що усвідомлювали тоді ті рахмани, про яких говорять гуцули, що опанували той світ, виникає питання? Вони живуть у тому іншому світі де здоров’я, довголіття та щасливе буття  гарантовані тим цілісним простором, що став приступним їм. Як на наш подив, шлях до того простору проведений червоною ниткою в українській національній культурі. Починаючи з мови, наповненою санскритичними лунаннями,  та вишиванок з Хорсовими знаками, рясно вкриваючі наш національний одяг. Хорс, як відомо, є володарем того місячного світу в українському культурному спадку, де і пролягає той шлях.

Але не тільки. Дослідження цього питання у поверненні людини в країну мрій, в Іксланд, як за Карлосом Кастанедою, може відбутись коли у своєму духовному погляді ви проглянете історію життя будь якої людини. Тут вам одразу ж в очі впаде стійкий, автентичний образ набутий людиною у своїй фізичній дорослості, що зберігається незмінним в часі у її енергокомплексі. У кожного він є, і він, цей образ, у кожного має свій вік в межах тридцяти років, як показує  дослідження. Він є тим автентичним образом через який набута людиною внутрішня цілісність спілкується з цілісним світом пануючим за антропологічною межею. Коли цей образ активізувати з середини, як резонуючий знаковий образ, то він, виходячи назовні, повертає людині її цілісне світосприйняття. Вже руйнуючи набуті стереотипи суто зовнішніх усвідомлень, заховані у людській самосвідомості. Те джерело енергій, що відкривається у опануванні себе в цілісності світу через те перевтілення, повертає людині здоров’я та довголіття, разом з тим щасливим життям, про яке вище згадував Крішнамурті. Сьогодні, нова народжена наука, назва якої Есперологія, вже дозволяє це здійснити, виводячи людину з полону того ілюзорного світу, в який вона потрапляє акцентуючи всю свою увагу лише на зовнішньому аспекті оточуючого її світу.

Як там, в тому поверненні до істинного світу почувається людина, знаходимо у великого поета та філософа Персії Румі. “ Не почувайся самітнім, увесь Всесвіт міститься в середині тебе. Ми носимо в собі диво, якого шукаємо назовні. Помиритися з світом це знайти в ньому радість та щастя свого буття“. Як того набути?

“Струмінь життя тече прямо зараз у вашому довкіллі, живіть в ньому”, – говорить до нас Марк Аврелій, щасливо поєднавший у собі полководця та філософа Риму. У даосизмі цей принцип відомий як принцип  “У – вей”, що є рухом людини разом з течією річки життя, у потік якої вона входить у тому образі своєї автентичності. Як це практично здійснити?

“Від думок перейдіть до дій і світ змінеться довколо вас”, – надає того рецепта Бернард Шоу. Підтримує його в цьому і Антуан де Сент Екзюпері у своєму визначальному вислові: “Існує одна проблема, одна єдина в світі, – повернути людству духовний зміст, духовні турботи“. З чим, в світлі вище визначеного, як розуміється, неможливо не погодитись.

Щасти Вам.