Як відомо, всі без винятку племінні угрупування сарматів за свій родовий знак мали відповідний знак – Тамгу. Таких символічних знаків у сарматській спадщині нараховується більше трьох десятків. В класичній Тамзі йде чітке поєднання її Горнього та нижнього, Земного символів в одне ціле. Це, вочевидь, те поєднання Землі та Неба у воїна підперезаного мечем Арея, що і у традиції давніх Ахейських дружин стародавньої Греції. Коли людина отримувала надзвичайну спритність та силу, чі на полі битви чі у звичайному житті, поєднуючи у собі силу двох світів. Як те відбувалося в ній самій? Поєднання Землі та Неба в ній могло означати тільки одне – поєднання внутрішнього та зовнішнього її світів у одне ціле. Це те саме поєднання, знаходимо у пророцтві стародавнього філософа Китаю Джуан Дзи:”Коли природне та людське не перемагають одне одного, а поєднуються у одне на світ з’являється справжня людина”, – засвідчив якось він. Цю ідею справжньої, цілісної людини знаходимо і у нашого видатного філософа Григорія Сковороди вже як поєднання двох натур, натури зовнішньої та натури внутрішньої. Не відстають в цьому питанні і трипільці. На знайденій скульптурі яких їх Бог має дві голови, означені внутрішнім та зовнішнім світами поєднаними у одному тілі. (колекція О. Поліщука)
Зрештою те саме поєднання Неба та Землі у сарматській традиції знаходимо на самім національнім прапорі України, у його синьо жовтих кольорах. Де поєднується Небо, як боже благословення та Земля, як прояв царства божого. “Це те саме поєднання світлого Ірію волхвів з земним буттям“, – зауважить нам кмітливий читач. “Та зрештою це визначено і у самій сарматській Тамзі, де головними чинниками є Небо, що благословляє Землю”, – доповнить він. І буде правим. Бо Небо та Земля завжди були старшими чинниками в історії людського буття, все інше було другорядним.
Виникає питання, яке це вище згадане має відношення до нашого, загалом християнського світу, сьогодні?
Після християнізації Русі те саме поєднання двох натур знаходимо на відомому кулоні – змієвику Володимира Великого. Де відображений той же двоєвірний синкретизм зовнішнього та внутрішнього світів, за яким споконвічно жила Русь, але вже у християнському визначенні. Не даремно ж Григорій Сковорода самого Ісуса Христа розглядав як справжню людину воплоті, що ті дві натури в собі поєднує. Від чого і слідує його сакральне, як на сьогодні, визначення:”Справжня людина і Бог є одне“. Від чого християнство і було тут прийнято, бо продовжувало, несло у собі ту саму сарматську традицію.
На якій основі стає можливим те, вище згадане, поєднання двох світів в самій людині?
Тут нам, шановний читачу, потрібно мабуть згадати про ті три світи, що згадуються у нашім стародавнім переписі під назвою “Велесова книга”. Згідно цій пам’ятці, тонкий, цілісний світ Пави та проявлений світ Яви породжує темна ніч Нави. Саме з її темної тіні породжується спочатку Права, яка з свого непроявленого плану породжує Яву. Наш проявлений світ, в якому ми існуємо разом з усім живим світом у довкіллі. Подібну триєдність, що породжує людський світ, знаходимо в тій же сарматській Тамзі, в тій її частині, що торкається Землі. Підпирає в цьому, нашому з тобою дослідженні, шановний читачу, і Тибет. Головним знаком, що народжує життя тут є Трисула, що має ще значення знаку мудрості та знання. Згідно доктрині Тибету, життя народжується у сплетінні трьох гун: сатва, раджас та тамас. Тобто, світ породжується у триєдності сил, що плетуть візерунок самого проявленого буття. “Але ця Трисула, як триєдність, що породжує світ, сьогодні є національним гербом України“, – Тризубом, скаже нам той же вдумливий читач. “І походить він від давніх, ще до княжих часів“, – зауважить він.
У нас, шановний читачу, виходить так, що всі головні чинники та ознаки нашої державності мають глибоке коріння, в основі якого стоїть мудрість та знання ще давнього світу, спадкоємцем якого стала Україна. Від цього стає зрозумілим те свідоцтво нового часу в історії нашої землі, яке знаходимо у пророцтві видатної письменниці та дослідниці Докії Гуменної:”Мені хотілося думати, що теперішня місія України, як центру осі сучасного світового вузла, знайти синтезу між духовністю індоєвропейського Сходу і індоєвропейського Заходу з їх цілком відмінними методами шукання нових ідей“.
“З вище згаданого вами виходить, що культура цілісної людини є давньою, можна сказати, націоформуючою ідеєю в Україні“, – зауважить нам інший читач. І вона не відкидає саме розуміння Бога та його впливу на земне буття, через ту саму гармонію в природі, що розлита повсюди з боку світової Цілісності, доповнимо ми його.
Якою від того стає сучасна релігійна доктрина? Якщо слідувати її трактовці, що походить з манускрипту Войнича, то це є Орійське Відичне Правовір’я. Як головна релігійна доктрина цілісної людини, вочевидь єдина для всього світового загалу. З якої ведуть своє походження всі світові релігії. Головним знаком якої є та сама Трисула, що на сьогодні відзначена у гербі України. Тому і особлива місія в цьому стоїть саме за нашою землею. В цьому питанні потрібно йти вперед, а не назад, займаючись редукціонізмом вже віджитого, як це відбувається сьогодні.
Щасти Вам.