Сторінка Василя Чумаченка

Супраментальна психологія – божа психологія, як за Шрі Ауробіндо Гошем, виводячи людину на волю за антропологічну межу, за межу славозвісної Платонівської печери, здійснює три важливих кроки.

По – перше, вмикає кінестетичне чуття – бачення, в якому через зупинку внутрішнього діалогу стають приступними аналогові сигнали – образи цілісного світу пануючого на плані  непроявленого. Тобто, вмикається природна інтуїція, як головна умова взаємодії з причинним полем невимовного, що  притамана всьому живому і на сьогодні.

По – друге, надає можливості сприймати подійне поле життя у його причинній взаємопов‘язаності. Посиляючи в людському житті мудрість передбачення, або знания сущого, як за давнім орійським спадком.

По – третє, надає сили запровадження тієї правди життя, що приходить у образах з цілісного, причинно повязаного  світу. Для здійснення чого тут стає достатнім простого наміру у другій, спорідненій з причинним світом увазі. В такій спорідненій діяльності і йде перевтілення особи зовнішнього спрямування на сутність внутрішнього плану. Людина в житті починає йти нерозривним, “воловим кроком”, як за східним уявленням. Вона живе не розриваючи  внутрішнє уявлення від зовнішнього, більше наділяючи уваги тому, що народжується в ній як вість, як образ Неба. Існує принцип що до такого життя у самурайській  традиції: “Навіть в межах одного подиху не існує іллюзії, а є тільки шлях “

Що це дає?

Людина починає жити у справжньому, причинно – пов‘язаному світі, виходячи з полону іллюзорного його сприйняття. Що дозволяє долати відомий парадокс Ганемана, який спонукає її в житті обертатися  у колесі Сансари, як за східним уявленням. Таке життя на волі стає надзвичайно ефективним, бо людина тут, як і природа довкола неї, нікуди не поспішає але скрізь встигає. Образи живої етики Цілісності та її правди, за якими людина починає жити, надають їй тієї рушійної  сили, маючи яку вона виходить з полону тих соціально зумовлених інституцій, що керують нею сьогодні. Мова йде про орієнтоване на зовнішнє природознавство, що є за Миколою Кузанським вченим незнанням та релігіознавство будь якої конфесії. Які у своїй глибині таки спираються на сповідане  знання своїми апологетами. Але пристосовуючи їх пророцтва та сповіщення до соціальних умов, ці вірування, обростаючи міфами, гублять ту силу цілісного контакту, що від початку була їм притаманна.

У стані “волі на волі“, за антропологічною межею те надумане та міфологізоване  зникає, бо тут сама людина для самої себе стає вісником цілісного неба. Вже не потребуючи якогось посередництва. “Вість волі святе несе, побає де була воля” , – знаходимо в рукописі Войнича, давній пам’ятці орійської доби нашої землі. Тут людина повертається до  справжньої мети та повноти свого життя. Вона перестає бути полишеною на саму себе, знаходячи у живій етиці розраду та сповіданий шлях свого життя. В яке повертається щасливе майбуття від початку притаманне людській долі.

За межею іллюзії відкриваються простори справжнього життя пов’язаного з причинною правдою світу. Це і є та країна, країна Іксланд, про яку згадують всі дослідники потойбічного буття. Чі існує вона насправді?

Вона існує тут і зараз, і людство, полишене полону зовнішнього входить до неї. З давньої історії  вона відома як Свята земля, де зникають всілякі неподобства у людському житті. Згадка про неї існує і у Ісуса Христа, у його свідченні:”Лише у поверненні людських душ додому людське життя отримує свій зміст”. Той дім може бути розбудованим і на Землі, де людство таки пробудиться до нового дня, що розгоряється сьогодні. Виникає питання як це станє можливим?

Відповідь напрочуд проста – світло справжнього світу знаходиться в середині кожної людини і велике її духовне пробудження за межею ілюзії розкриває для неї його обійми. Визначальною позицією тут є вихід на волю, за антропологічну межу людського існування. Як це можливо здійснити сьогодні?

Розвинене абстраговане мислення розкриває доступ до справжнього у відповідних образах, які полярно взаємодіючи між собою, здатні відкривати той нестаціонарний простір – час волі.

Наприклад, всі ми маємо мороку з тією невизначеністю, що до наших успішних  дій на зовнішньому плані. Але коли всю ту мороку у відстороненім її образі дзеркально накласти одну на одну, то вони анігілюються, відкриваючи простір нашого справжнього буття на волі. Де ті необхідні рішення відразу ж постають перед нашими очима. Було б тільки замовлення у вигляді вашого наміру. Ці образи, що надходять, несуть з собою силу спорідненої з Цілим  дії. Яка від того стає світовою подією. “Образи, що приходять як голуби – керують світом“, – у Ніцше.

Мислення тут стає інтуїтивно – образним, в якому використовуються ті образи, що нам знайомі з зовнішнього досвіду.  Але вони тут виступають як допоміжні в тому, що вже і так  розуміється та усвідомлюються.   Так починається те життя, що нам відомо  як життя в істині справжнього буття, як за суфіями. Цікавий запис що до цього знаходимо в манускрипті орійської доби, відомому сьогодні як рукопис Войнича. Ось що сповіщують орії картаючи хозар з приводу їх нової віри:

“Де бо зло по вірі лжа, мука божія ся суть бо (у вас) жиє. По горю веде ви бозію суть гойї бо злі. Око голе по голу – суть гола. Поки совість вела, совість віри вість показувала, а у вас совість з вірою по віку бореться. Воля бозі зове де воля віру вмовила ж“.

І далі:

“Вища то межа де ви руси зажиє. Де ви у одному ж – це та по волі одна віра. Де божиє – пише Око голе, Ока гола воля ж. Совість пише і почепа нашу душу. Степ віре у суть же по віку ж. Де мета по вірі свято ви зажиє. Ви це понесе, суще понесе, се вашу понове кощу, вість божую побає.“

Дивовижної глибини, як на сьогодні, сягало їх проникнення з знання сущого. Далі в рукописі знаходимо таке:

”  Вища вість вас поведе, вість ока волі. По волі божій ви око божиє. Ори ви і медом бозі буде вам воля у житті. Не до віку ви зажиє, усуне те горе віра ваша голая ж“.

Що це, виникає питання? З точки зору наукового аналізу це давнє відичне орійське правовір’я або ж православ’я,  з якого, згідно їх пророцтва таки постане нова єдина світова релігія. І людство таки зробить свій крок вперед у своїй культурі згідно передбаченню великих мислітелів людства. Серед яких гідне місце займають наші Григорій Сковорода, Микола Бердяєв, Володимир Вернадський, Докія Гуменна та Олесь Бердник.

Щасти вам.