Звідки береться національна самосвідомість? Вона з’являється через виникнення єдиного ментального образу підчас адаптації автохтонного населення до патерну умов ареалу свого проживання, – відповідає заглиблена у непроявлене супраментальна психологія. Цей резонаючий з цілісним світом образ стає витоком “закону всередині” або ж “отчого закону”, що є законом живої етики того причинно пов’язаного буття, що чиниться на внутрішньому, непровленому плані. І який є тим природнім законом, за яким існує все живе у довкіллі. Чому, виникає питання?
По – перше, контакт з землею надає ту опору, яка надає можливості відсіювати все напускне зовнішнє у відкритому інтуїтивному каналі совісті. Який часто називають каналом серця, що якраз і пов’язаний з причинним полем самої світової Цілісності. Тобто, знати та усвідомлювати правду життя і від того володіти її силою у житті.
По – друге, він стає питомим джерелом єдиного націоформуючого усвідомлення світу. Яка стає єдиним егрегорним запровадженням для поєднаного у одне автохтонного населення, у єдиному, інтегрованому розумінні світу та його причинної правди, що постає. Формується єдиний ментальний образ з якого виникає той самий єдиний смак, єдине чуття істинного, як за пануючим у буддизмі уявленням.
По – третє, саме перша, темна геосфера Землі, як показує дослідження, є тим простором, що формує нову самосвідомість, анігілюючи, прибираючи старі налаштування. Тут сходи у зростанні самосвідомості спочатку ведуть в низ, перед тим як здійнятися вгору, у новім усвідомленні. Тому знання істинного одразу просто приходить, у новому здійнятті самосвідомості. Невідомо коли і де. Прямого, лінійного шляху з плану зовнішнього тут не існує. Старий багаж накопиченого за життя потрібно скинути. Образно кажучи, щоб здійнятися на іншу гору з старої потрібно спуститися. І чекати, чекати і вірити у “віру вірува”. Як за першим правилом сталкерської науки.
“Виходить інтегрований націоналізм Донцова та інтегральна психологія Кена Уілбера мають таки своє місце у самій природі народження нації “, – зауважить тут наш вдумливий та поміркований читач. “Тільки реалізовується та інтегральна якість у одне запровадження на внутрішнім, інтровертнім плані людської особистості”, – завершить він.
Саме так, як показує дослідження, виникає єдиний поєднуючий план у житті соціуму. Тому і існувало в старі часи Народне Віче, що здобувало ту правду у поєднанні думки багатьох, без якої успішне життя назовні не могло існувати. “Виходить Ноосфера Вернадського реалізується у житті у якісному перевтіленні зовнішнього на інторовертне внутрішнє. Де поєднання людського розуму у одне якраз і реалізовується”, – зауважить знову наш допитливий читач.
У духовному існує один єдиний початок, що тільки і має зміст, це транцендентність, зауважив у свій час Микола Кузанський. Ця транцендентність і наповнює світову Цілісність означеною змістовністю. Про що говорять у своїх працях як Платон так і Аристотель, якщо все брати відпочатку.
Як бачимо, людська думка вже давно була готова до свого якісного стрибка у розумінні світу. Потрібнобуло тільки в людському мисленні відділити зовнішній аспект від внутрішнього з їх різним прочитанням оточуючого світу. І в якому лежала принципова природня неможливість прямого переходу від зовнішнього до внутрішнього, інтуїтивно – образного сприйняття. Тільки у вимикання зовнішнього, у переході за антропологічну межу те стало можливим. Вимкнення так званого внутрішнього діалогу, як за вченим антропологом Карлосом Кастанедою, стало тією провідною ланкою, яка допомогла це здійснити в купі з розвиненим у кінці 20 го століття абстрагованим мисленням.
Як Вернадський з його ноосферним мисленням так і Донцов, з його інтегрованим національним підходом, надзвичайно близько підійшли до самої природи цілісного людського буття. Чому? Мабуть тому, що належали вони до української нації, до нації інтровертів, відпочатку заглиблених у внутрішній, причинний план світу. Від цього національна ідея українців, як за Докією Гуменною та Олесем Бердником, дійсно стає новою, поєднуючою світ у одне, сходинкою у індоєвропейській культурі.
Щасти Вам.